Особливості надання невідкладної допомоги дітям на догоспітальному етапі
Надання невідкладної медичної допомоги дітям вимагає спеціальних знань та навичок, оскільки дитячий організм не є зменшеною копією організму дорослого. Це цілий світ анатомо-фізіологічних особливостей, які роблять кожну дію рятувальника критично важливою.
Реєстрація
https://forms.gle/E62XeAxeS1SstBy57
Анатомо-фізіологічні особливості дітей
- Фізіологічні відмінності: У дітей спостерігається вища частота дихання (у новонароджених 30-60/хв) та серцебиття (у немовлят 100-160 уд/хв), інші показники артеріального тиску (систолічний тиск у дітей до 1 року = 70 + 2 × вік у місяцях). Те, що для дорослого є нормою, для дитини може бути тривожним сигналом.
- Анатомічні особливості: Велика голова відносно тулуба (у немовлят голова становить 25% довжини тіла) та слабкі шийні м’язи створюють високий ризик травми хребта навіть при незначних ударах. М’які тканини шиї пропускають більше сил на хребет, а пласкі суглобові поверхні шийних хребців сприяють підвищеній рухливості.
- Швидкість розвитку ускладнень: Переохолодження, шок та зневоднення розвиваються у дітей значно швидше через більшу поверхню тіла щодо маси (у немовлят співвідношення поверхні тіла до маси втричі вище, ніж у дорослих) та обмежені запаси глікогену.
Ключові навички фахівця
Важливо вміти оцінити стан дитини “на око”: реакція на подразники, характер дихання, колір шкірних покривів, тонус м’язів. Часто ці показники є більш інформативними, ніж цифри на приладах. Використання дитячих шкал оцінки (школа коми Глазго для дітей, шкала FLACC для болю) є обов’язковим.
Відповідно до наказу МОЗ України № 1269 від 05.06.2019 “Екстрена медична допомога: догоспітальний етап”, всі служби екстреної медичної допомоги незалежно від форми власності зобов’язані надавати допомогу за сучасними стандартами, що базуються на принципах доказової медицини. Зокрема, стандартизовані протоколи PBLS (Pediatric Basic Life Support) та PALS (Pediatric Advanced Life Support) є обов’язковими для застосування.
Психологічні аспекти допомоги
У дитини завжди присутні дві травми: фізична та психологічна. Тому підхід має бути комплексним: “Лікуй дитину, а не лише травму”. Важливо:
- Спілкуватися спокійно та впевнено – діти миттєво “зчитують” емоції дорослих. Використовуйте прості, зрозумілі слова, відповідні віку дитини.
- Залучати ігрові елементи або прості пояснення (“зараз ми зробимо чарівну пов’язку”). Відволікаючі маневри можуть значно знизити рівень стресу.
- Встановлювати зоровий контакт та використовувати легкий дотик для зниження страху. Працюйте на рівні очей дитини, не стоячи над нею.
Швидкість та ефективність допомоги
Час є критичним фактором при наданні допомоги дітям. Згідно з дослідженнями, правильна та своєчасна допомога на догоспітальному етапі знижує смертність на 25-30% та ризик інвалідизації на 40-60%. Особливо це стосується таких критичних станів, як зупинка серця, важкі травми та анафілаксія, де кожна хвилина запізнення може коштувати життя.
Алгоритм PBLS (Pediatric Basic Life Support)
Серцево-легенева реанімація у дитини вимагає чіткого дотримання алгоритму PBLS:
- Безпека: Переконайтеся, що вам нічого не загрожує. Використовуйте засоби індивідуального захисту.
- Перевірка свідомості: Торкніться, голосно покличте. У дітей до 1 року обережно торкніться підошви.
- При відсутності реакції:
- Airway (дихальні шляхи): Закиньте голову (за відсутності підозри на травму хребта) та підніміть підборіддя. У немовлят уникайте надмірного розгинання шиї.
- Breathing (дихання): Протягом 10 секунд оцініть рух грудної клітки, наявність дихання на слух та дотик. Агональні вдихи є ознакою зупинки кровообігу!
- При відсутності дихання або неефективному диханні:
- Почати СЛР – 30 натискань : 2 вдихи (для двох рятувальників) або 15:2 для одного рятувальника
- Глибина натискань: 1/3 товщини грудної клітки (приблизно 4 см у немовлят, 5 см у дітей)
- Частота: 100-120 натискань/хв
- Для немовлят використовуйте техніку “двох пальців” або охоплення грудної клітки двома руками
Критично важливо розпізнати агональні вдихи й не втрачати час на сумніви: краще розпочати СЛР при найменших підозрах! Використання AED дозволено з 1 року (для немовлят – тільки з спеціальними педіатричними електродами).
Особливості іммобілізації у дітей
Іммобілізація дитини вимагає особливої обережності через гнучкість кісток та ризик порушення кровообігу:
- Розмір має значення: Використовуйте лише дитячі розміри шинних воротників (немовля, дошкільник, підліток). Неправильний розмір може завдати додаткової травми. Ідеальний розмір – від підборіддя до ключиці, без тиску на щитовидний хрящ.
- Сучасні матеріали: Найкращий вибір – пневматичні та вакуумні шини. Вони легкі, можуть моделюватися та менш лякають дитину. Для немовлят використовують спеціальні кокони або платформи.
- Контроль після фіксації: Після накладання шини обов’язково перевірте пульс, колір та температуру пальців. Шина не повинна перетискати кровообіг. Перевіряйте стан кожні 15 хвилин.
Термоконтроль та моніторинг
Гіпотермія у дітей розвивається блискавично та значно погіршує прогноз:
- Укрийте дитину ковдрою або термопокривалом. Використовуйте шапочку для немовлят (через голову втрачається до 25% тепла)
- Підігрійте інфузійні розчини до 37-38°C
- Постійно контролюйте дихання, колір шкіри та рівень свідомості
- Уникайте переохолодження під час транспортування (попередньо прогрійте салон автомобіля ШМД)
Організація догоспітальної допомоги в Україні
В Україні догоспітальну (позагоспітальну) медичну допомогу надають:
- Системи швидкої медичної допомоги (ШМД) та невідкладної медичної допомоги (НМД)
- Мережа амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів у сільській місцевості
- Травматологічні відділення (пункти) при лікувальних закладах первинної медичної допомоги
Згідно з наказом МОЗ № 1269, бригади ШМД повинні бути укомплектовані спеціальним дитячим обладнанням:
- Педиатричні набори для інтубації (ларингоскопи з лезами різних розмірів, ендотрахеальні трубки від 2.5 до 6.0 мм)
- Дитячі маски для вентиляції (розміри 0, 1, 2, 3)
- Шини та воротники різних дитячих розмірів
- Педіатричні дози лікарських засобів
Статистика ефективності
Дослідження показують, що впровадження стандартизованих протоколів надання допомоги дітям на догоспітальному етапі дозволяє:
- Знизити смертність на 25-30%
- Скоротити ризик інвалідизації на 40-60%
- Скоротити час реабілітації на 30-35%
Важливо пам’ятати, що якість надання допомоги на догоспітальному етапі є вирішальним фактором для подальшого успішного лікування та реабілітації дитини. Від професійних дій медиків на цьому етапі залежить життя та здоров’я майбутніх поколінь. Постійне навчання та вдосконалення навичок відповідно до міжнародних стандартів є обов’язком кожного медичного працівника.
